Quotessence
Home / Quotes / Quote / Image

Quote image editor Erin Morgenstern

Back to previous page

“Ці двері співатимуть. Мовчазні пісні сирен для тих, хто шукає заховане за ними місце. Для тих, хто тужить за місцем, де ніколи не бував. Для тих, хто шукає, хай навіть сам не знає чого (чи де). Ті, хто шукає, знайдуть. Їхні двері чекатимуть на них. Але те, що трапиться далі, може різнитися. Іноді хтось знаходить двері, відчиняє, зазирає туди і знову зачиняє. Хтось, знайшовши двері, не чіпає їх, попри те що його охоплює цікавість. Люди думають, що їм потрібен дозвіл. Гадають, буцімто двері чекають на когось іншого, навіть якщо насправді ті чекали на них. Хтось знайде їх, відчинить і зайде, щоб подивитися, куди вони ведуть. Опинившись усередині, мандрівники блукають камʼяними залами, де є на що подивитися, до чого торкнутись і що почитати. Вони знаходять історії, запхані в потаємні кутки, та кладуть їх на стіл, наче ті завжди там лежали, чекаючи на появу свого читача. Кожен відвідувач знайде якусь річ чи місце, що поглине його уяву. Книжку, або розмову, або зручний стілець у добре спланованій альтанці. Хтось принесе їм якийсь напій. Вони більше не помічають, як плине час.” — Erin Morgenstern

Quote 1080 x 1350 Instagram portrait
More
Platforms
Pure ratios
Ці двері співатимуть. Мовчазні пісні сирен для тих, хто шукає заховане за ними місце. Для тих, хто тужить за місцем, де ніколи не бував. Для тих, хто шукає, хай навіть сам не знає чого (чи де). Ті, хто шукає, знайдуть. Їхні двері чекатимуть на них. Але те, що трапиться далі, може різнитися. Іноді хтось знаходить двері, відчиняє, зазирає туди і знову зачиняє. Хтось, знайшовши двері, не чіпає їх, попри те що його охоплює цікавість. Люди думають, що їм потрібен дозвіл. Гадають, буцімто двері чекають на когось іншого, навіть якщо насправді ті чекали на них. Хтось знайде їх, відчинить і зайде, щоб подивитися, куди вони ведуть. Опинившись усередині, мандрівники блукають камʼяними залами, де є на що подивитися, до чого торкнутись і що почитати. Вони знаходять історії, запхані в потаємні кутки, та кладуть їх на стіл, наче ті завжди там лежали, чекаючи на появу свого читача. Кожен відвідувач знайде якусь річ чи місце, що поглине його уяву. Книжку, або розмову, або зручний стілець у добре спланованій альтанці. Хтось принесе їм якийсь напій. Вони більше не помічають, як плине час.
— Erin Morgenstern