“Сипався сніг. З чорно-бурих хмар, мов з величезного решета, сипався тихо, густо, одноманітно на руїни міста, на згарища і на безчисленні трупи, що лежали кругом, – ніби милосердне небо хотіло вкрити смертельним рядном того великого покійника, якому ім’я – Батурин... Втихомирся, засни, ти заслужив собі на вічний упокій!” Eternal Rest Book:Не вбивай. Батурин Source: Не вбивай. Батурин