“Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії, простягаю до нього руки, і він гріє мої долоні, на яких лінія життя доходить уже до краю.” LifeAgeEnergy Book:Майстер корабля. Байгород Source: Майстер корабля. Байгород
“Перед морем завжди почуваєш себе ніби винуватим за те, що мало живеш. За те, що малий такий. За гнів і хвилювання.” море Book:Майстер корабля Source: Майстер корабля
“За таку ніч може пройти все життя, кораблем заснують постаті без числа, тисячі доль різних людей спустяться на корабель. І тоді зійде сонце. Воно розкрає рівну лінію обрію й ляже на хвилі, і встануть на тім місці рожеві тумани морського ранку.” NightNatureSeaмореприроданіч Book:Майстер корабля. Байгород Source: Майстер корабля. Байгород
“Світять електричні лампи під стелею. На палубі порипують снасті. Дме рівний, спокійний бриз, і небо все в зорях, у проміннях, у радості. Ніч велична покрила море солодкою тайною. За таку ніч може пройти все життя, кораблем заснують постаті без числа, тисячі доль різних людей спустяться на корабель. І тоді зійде сонце. Воно розкрає рівну лінію обрію й ляже на хвилі, і встануть на тім місці рожеві тумани морського ранку. Х” моренічкорабель Book:Майстер корабля Source: Майстер корабля
“...що за день ходи я дістанусь до Маніли. Це місто я знав на мапі. Я його побачив на другий день увечері. Не можу не згадати, як заходить у тих краях сонце. Наче зібрано всі фарби в світі й вилито в синє-пре-синє море. На небі неймовірні пейзажі, зелені острови, червоні пожежі, пурпурові прапори Х” морезахід_Сонця Book:Майстер корабля Source: Майстер корабля