Quotessence
Home / Quotes / Quote by Stray Kids

Quote by Stray Kids

“And so should I give up But really can I give up We live in a time and space A world full of blinds It makes me wanna give up But then again no I shouldn't give up I feel it inside don't wanna give up/We live in a time and space A world full of blinds Now I've had enough”

Quote by Stray Kids

Create image

Author

Stray Kids

Browse famous quotes and profile details for Stray Kids. more

You May Also Like

“The Jackson 5 shook off the last song and readied for another sortie. The smallest Jackson movement, every tremble, elicited another wave of squeals from the Garden. "I'd like to talk to y'all tonight," Michael said, "about the blues." Carney chuckled--the kid was ten. "The blues?" Marlon or maybe Jermaine asked. "Yeah, the blues. Don't nobody have the blues like me. I may be young, but I know what it's all about." The boys bit into "Who's Lovin' You" and the building rattled. The girls screamed. There were rumors about guys the mob had rubbed out and buried in the concrete foundation below. The noise would've woken them up. Carney shouldn't have laughed. What ten-year-old black child didn't know the blues?”

MusicConcertsAfrican AmericansBlacksMusiciansBluesMichael JacksonJackson 5
Book:Crook Manifesto
Create image

“Some truths hit slow. Some goodbyes hurt longer. Some wounds never fully heal. Some conversations stay unfinished. Some thoughts stay thoughts. Some relationships hurt more than they heal… and we wait for closure that never comes. But this is life in its purest form, messy, unpredictable, and brutally honest. And this is how life teaches us that we don’t get to control how people love us, how they leave, or how they change. All we can control is how we heal after the hurt and how we rise after the fall.”

LifeLife LessonsQuotesLife QuotesRelationshipsRelationship QuotesGarima Soni
Book:Life Simplified: Quote - Unquote
Create image

“Одного разу я чув по радіо розмову, здається, психолога про це. У давнину, розповідав він, люди найчастіше працювали фізично. І тоді було звично співати, для себе чи разом, поки орали поля, випасали худобу чи тесали дерева. Співали в школі, співали у церкві (донині знаю людей, які ходять на служби Божі заради нагоди поспівати з іншими). Співати перед монітором комп’ютера, мабуть, вже не так природно? Однак уміння виражати себе через музику, незалежно від того, музикант ти чи комп’ютерний спеціаліст, позитивно впливає на нас, за словами психолога. Спів та гра на музичних інструментах не лише змушують різні частини мозку краще взаємодіяти одні з одними — вони також у змозі відновити баланс, втішити нас, заспокоїти. Я сам добре пам’ятаю цей ефект, коли мені у важкі періоди життя постійно хотілося наспівувати щось для себе. Чи то радше мугикати, тихо та з повторюваністю, коливатися туди-назад. Це заспокоювало мене, діяло, немов знеболювальне. Не знаю, чи це можна порівнювати, але психолог казав так: люди, які наспівують собі щось чи награють мелодії, просто почуваються краще за інших.”

Music
Book:Три чоловіки для Вільми
Create image