“Страх яка символічна сцена. У письмі війни (на відміну від романів про війну) майже ніколи жертвенна памʼять не реалізується в ідеї мучеництва. Себто, герой - переможений чи переможець - загинув за свою країну і це завжди смерть заради чогось, а не смерть, що її хтось спричинив, герой віддав життя і приніс народові найцінніший дар. Ні, цього в письмі війни нема. Мучеництво не може реалізуватися в ситуації, коли зло спричиняють людині, яка не має вибору, прийняти його чи ні, жертва радикально асиметричного насилля не презентується як героїчна (принаймні не зараз, не в прозі сучасних воєн).”
Book:Писати війну