Quotessence
Home / Quotes / Quote by Тімоті Снайдер

Quote by Тімоті Снайдер

“Легко зрозуміти, чому політика вічності так подобається заможним і корумпованим чоловікам, які керують країною беззаконня. Вони не можуть запропонувати соціальних по­кращень своєму населенню, тож повинні знайти щось інше, щоб урухомлювати політику. Замість обговорювати реформи, політики вічності вигадують загрози. Замість змальовувати майбутнє з можливостями і надіями, вони пропонують вічне теперішнє із визначеними ворогами та штучними кризами.”

Quote by Тімоті Снайдер

Work

The Road to Unfreedom: Russia, Europe, America

Browse quotes and source details for this work. more

Author

Тімоті Снайдер

Browse famous quotes and profile details for Тімоті Снайдер. more

You May Also Like

“Kleptocracy and autocracy go hand in hand, reinforcing each other but also undermining any other institutions that they touch. The real estate agents who don't ask too many questions in Sussex or Hampshire, the factory owners eager to unload failing businesses in Warren, the bankers in Sioux Falls happy to accept mystery deposits from mystery clients—all of them help undermine the rule of law in their own countries and around the world.”

“El grande Homero no escribió en latín, porque era griego, ni Virgilio no escribió en griego, porque era latino. En resolución, todos los poetas antiguos escribieron en la lengua que mamaron en la leche, y no fueron a buscar las extranjeras para declarar la alteza de sus conceptos; y siendo esto así, razón sería se extendiese esta costumbre por todas las naciones, y que no se desestimase el poeta alemán porque escribe en su lengua, ni el castellano, ni aun el vizcaíno, que escribe en la suya.”

“Уви, този „дивен руски език“, който ми се струваше, че все ме очаква някъде, цъфти като вярна пролет зад залостена здраво врата, за която от толкова години съм пазил ключа, се оказа несъществуващ и зад тази врата няма нищо освен овъглени пънове и есенна безнадеждна далнина, а ключът в ръката ми прилича по-скоро на шперц. (...) Движенията на тялото, гримасите, пейзажите, морните, дървета, ароматите, дъждовете, стапящите се и преливащите се оттенъци на природата, всичко нежно-човешко (колкото и да е чудно!), а също и всичко мъжкарско, грубо, сочно-цинично излиза на руски не по-зле, ако не и по-добре, отколкото на английски; но толкова присъщите на английския изтънчени недомлъвки, поезията на мисълта, мигновената искра между съвсем отвлечените понятия, ройването на едносрични епитети, всичко това, а също и всичко, що се отнася до техниката, модите, спорта, естествените науки и противоестествените страсти — на руски изглежда дървено, многословно и често отвратително в смисъл на стил и ритъм. Този разнобой отразява основната разлика в историческо отношение между зеления руски литературен език и зрелия като разпукнала се смокиня английски: между гениалния, но още недостатъчно образован, а понякога доста лишен от вкус младеж и мастития гений, който съчетава запасите от пъстро знание с пълната свобода на духа. Свободата на духа! Цялото дихание на човечеството се вмества в това съчетание от думи.”